Забронювати

Зелені свята. Традиції святкування та забобони

Зелені свята. Традиції святкування та забобони

У слов’янській традиції Зелені свята безпосередньо пов’язані із створенням всесвіту. Вважається, що саме в цей день Бог створив Землю та засадив її зеленню. А зараз нею прикрашаються всі будинки, а саме свято символізує пробудження літа та процвітання.

Трійця в Україні – державне свято. І в той же час – одне з 12 найбільших свят церковного календаря. Щорічно його відзначають в різні дні, але обов’язково – в теплу пору року. Незмінним залишається прив’язка Трійці або П’ятидесятниці до неділі, а розподіл Зелених свят – до Великодня.

Відзначають Трійцю через 50 днів після Великодня – Воскресіння Христового. У 2019 вона припадає на 16 червня.

Символіка і значення

Головний символ християнської Трійці – триєдність божественних сил: Отця, Сина і Святого духа. Зеленим це свято теж стало не випадково: за легендою, земля навколо пророка Мойсея зацвіла в ту ж мить, коли Господь передав йому святі скрижалі. І зеленню був прикрашений будинок, в якому Святий Дух зійшов на апостолів.

Вранці після літургії в храмі батьки освячують букети і трави. Потім їх використовують як оберіг для дому, висушують для цілющих відварів, розкидають по полю для гарного врожаю або залишають під подушкою для здоров’я та міцного сну.

Традиційні обряди

Суботу перед Зеленою неділею наші предки називали клечанням. У цей день будинки і територію прикрашали зеленими гілками – клечанням. Їх залишали всюди: біля вікон, за іконами, на даху. Навіть підлогу встеляли запашними польовими травами.

Ще до християнства Зелені свята в хліборобських традиціях відносилися до культу дерева. Гілки для прикрас збирал в лісі, причому не з усіх порід. Наприклад, ламати гілки дуба було заборонено в багатьох регіонах.

Вважалося, що саме в дерева переселяються душі померлих рідних. І разом з гілками господарі пускали в будинок опікунів свого роду і добрих духів. В той же день в данину пам’яті на кладовищах проводили панахиди та спільні поминальні трапези.

Народні повір’я та звичаї

Багато років тому в язичницькій традиції Зелені свята пов’язували також з торжеством богині Лелі – покровительки незаміжніх дівчат. У цей день дівчата плели вінки, щоб скоріше вийти заміж в наступному році.

Довгий час вважалося, що під час Зелених свят не можна купатися, інакше русалки можуть потягти людину на дно. Відмовитися потрібно було і від більшості побутових клопотів: прибирання, прання, шиття, робіт в саду та на городі.

Традиційно в цей день не можна обходити стороною тих, хто просить про допомогу. Тому під час Трійці щедро роздають милостиню – щоб привернути удачу і захистити свій рід від бід та нещасть.

Незвичайний слов’янський атрибут свята – плетена береза, яку прикрашають різнокольоровими шматками тканини і стрічками. З них роблять імпровізовану арку, під якою повинні пробігти закохані, взявшись за руки.

А веселі святкування тривали весь наступний тиждень. Молодь вбиралася і ходила в гості, на подобі різдвяного вертепу, співала веснянки і гаївки по лісах та полях, водила хороводи, влаштовувала трапези на природі. Незмінний атрибут гулянь – куліси, довгі жердини з тополі або дуба з колесом, прикрашеним гілками, стрічками і квітами.

А якщо ви ще не вирішили, де і як провести свята та довгоочікувані теплі вихідні – в СПА-готелі «Respect» ви завжди можете поєднати корисне з приємним!